Викладання – мистецтво. Як художник, музикант зазнає мук творчості і найвищої насолоди в процесі своєї праці, так і вчитель мучиться, якщо йому не вдається спаяти роботу класу, поставити на певні рейки, заразити дітей своїм інтересом до справи. Звичайно, вчитель тоді тільки може досягти дружної колективної роботи класу, якщо він любить і знає свій предмет. Сухомлинський В.О. Перед освітою завжди стояло два питання: чого навчати і як навчати? Стосовно другого питання хотілося б зазначити, що немає універсальних методів впливу, які б забезпечували бажаний очікуваний розвиток усього класу на високому рівні або сприяли б оволодінню учнями змістом матеріалу у повному обсязі. Як підкреслював А.С.Макаренко, у навчальному процесі завжди присутні всі методи навчання, але іноді перевагу надавали тим або іншим, щоб задовольнити потреби суспільства. Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління.
Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації навчально-виховного процесу все частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці. Вимога забезпечити фундаменталізацію освіти на основі обмеженої єдності її природничо-наукової і гуманітарної складових, озброєння учнів цілісними знаннями і формування в їх свідомості цілісної картини світу, на мій погляд, тісно і прямо пов’язано із завданнями диференціації навчання всіх базових предметів і математики, і фізики зокрема. Дійсно, за 25 років своєї педагогічної праці я переконався, що предметів природничо-математичного циклу навчити однаково всіх дітей не можливо. Це залежить від багатьох факторів: • розумових здібностей дитини; • інтелекту дитини; • мрій та намірів дитини; • сили волі дитини; • середовища, в якому росте дитина та ін…..
Дітей умовно можна поділити на 4 групи:
I група: діти, які мають сильні здібності до природничих наук і мають велике бажання вивчати ці предмети, «серцем горять» до них;
II група: діти, які мають сильні здібності до природничих наук але не хочуть вивчати ці предмети;
III група: діти, які мають слабі здібності до природничих наук, але хочуть вивчати математику, фізику та хімію;
IV група: діти, які мають слабі здібності до природничих наук і яким зовсім байдужа математика, фізика та хімія.
Математика, фізика і хімія являються одними із головних рушійних сил науково-технічного прогресу людства. В свій час німецький математик Е. Ділман сказав: «Неук у математиці—стає якоюсь мірою чужинцем у нашому світі». Математика, фізика та хімія являються одними із предметів базової освіти. Кожна людина повинна мати природничо-математичну освіту, хоча би і елементарну. Для ефективності викладання цих предметів і підняття рейтингу зацікавленості цими предметами в своїй педагогічній практиці я застосовую різні інтерактивні методи навчання. Методична тема, над якою працював, -- «Ігрова модель навчання математики і фізики, як метод розвитку творчості учнів», тема, над якою зараз працюю, -- «Використання ІКТ при вивченні предметів природничо-математичного циклу з елементами краєзнавства». Ці дві теми якоюсь мірою переплітаються і відносяться до інноваційних технологій навчання.
Специфічними особливостями інноваційного навчання є його:
- відкритість майбутньому,
- здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей,
- налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.
Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес - це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» (І. Дичківська). "Педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо. У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.
|